Чую вперше.
Офіційний допуск MB воно має.
Швиденький гугльож показав, що вони - нафтопереробний/ блендинговий завод.
За розмірами менший за Аралівський в Гамбургу, але немаленький.
Крім того!
Авісті належить Pennasol, навіть каністри однакові.
Про Пеннасол ніколи нічого поганого не чув.
Чесно зізналися, що не можуть точно витримати рецептуру і можливі коливання в значеннях, а міняти TDS на кожну партію лінь. Тож, в вимоги стандартів вклалися - і ок.Я вот не пойму,почему такие вилки по вязкости и зольности?
Можливо, коливання залежать від сировини, а вона у них буває різна. Можливо ще з якихось причин - ХЗ.
Заради справедливості, у Равенола довгий час було таке (як зараз - ХЗ, давно не слідкував): показники від партії до партії стрибали, але в межах визначеної стандартом вилки.
Підробка - дуже навряд. Не того рівня розкрученості і популярності бренд.
В результаті: 730 грн за 5 літрів чесного 5w-30 з 229.51.
Це дешевше за Орлен та Зік. У вівторок гляну на вхід того ж Ельфа та Рове - зможу прокоментувати більше щодо ціноутворення.
За чутками на ойл-клубі, базу роблять з отработки (принаймні частково).
Чи це погано? Якщо ітоговий продукт відповідає всім вимогам, то яка споживачу різниця звідки сировина? Можливо, цим пояснюється розброс в TDS. А можливо це - чутки.
Чи залив би собі? Суперечливе враження якесь.
З одного боку, дійсно НПЗ, власник бренду Пеннасол, чесний 229.51, дійсно Made in Germany.
Плюс до того, є продукти рівня ILSAC GF-6A, dexos1 gen2, в'язкості 0W-16, допусків 229.51/.52, 504/507, 0720. Це про щось таки говорить. RN17 нема.
З іншого, дивно-солодка ціна, розброс в TDS, та й "власник бренду Пеннасол" не означає "Авіста = Пеннасол".